Новини

13-17.11.2023 у Відні відбудеться офіційна зустріч членів міжнародного комітету зі стандартизації ISO TC 197 Hydrogen technologies. Головною темою засідання заявлено "Зниження викидів парникових газів за використання зеленого водню в енергетиці". Представником від України виступає національний дзеркальний ТК 197 «Водневі технології» і виступає вкотре, на жаль, як слухач, оскільки, незважаючи на досягнення у світлі планування та безпосереднього застосування водневих технологій in-situ, похвалитися досягненнями у сфері стандартизації та сертифікації, як засад стратегічного планування та технічного регулювання, представники України не можуть. Причини такого становища, звичайно, вагомі: військові дії нашого агресивного сусіда призвели до ліквідації виробничої бази (як основного споживача електроенергії); до руйнування та порушень роботи джерел виробітку електроенергії з виникненням гострої необхідності застосування «практичних» рішень (коли інтеграція та виробництво водню просто «не на часі»); до зменшення кількості експертної та професійної бази (технічні комітети та профорганізації не в змозі виконувати свої функції).

Тим не менш, не зважаючи на вище викладене, є підстави і для оптимізму. З боку України проводяться розрахунки та ТЕО для проєктів вироблення водню (окремо побудовані та інтегровані електролізери), готуються (нехай і з деякою затримкою) стратегії, плани та дорожні карти щодо «зеленої стратегії розвитку України» (в тому числі – плани на виробництво та застосування водню). Європейські, регіональні та міжнародні партнери надзвичайно зацікавлені у встановленні та розвитку взаємовигідного співробітництва з Україною у сфері зеленої енергетики, однак, зауважимо, що інвестувати у навіть дуже привабливі проекти поки що не поспішають. Справа, (крім військового стану звичайно ж), як уже говорилося, ускладнюється тим, що Україна поки що не може похвалитися розробленою нормативною базою та надійною системою сертифікації, що є обов'язковою умовою для реалізації будь-якого серйозного міжнародного проекту.

СЕРТАТОМ (як базова організація Секретаріату ТК 197 та як орган оцінки відповідності в галузі енергетики з багаторічною історією) провів дослідження щодо розробки стандартів та можливостей їх подальшого застосування в Україні. З практично 700 існуючих у світі (у більш-менш відкритому доступі) стандартів в Україні прийнято 3, хоча в гострій необхідності ухвалення перебуває не менше 60 (що дозволить розпочати роботу над основою бази окремого ТР та НПА). Йдеться, звичайно ж, про міжнародні та регіональні стандарти, які можуть бути прийняті за наявності фінансування «прямо зараз» і які пов'язані безпосередньо з воднем в енергетиці (тобто не враховується значний перелік «кореневих» / «посилальних» стандартів, на які є посилання у зазначених НД та які також не діють в Україні). Що стосується сертифікації – то, як «тимчасова основа», для виробників та постачальників продукції пропонується або користуватися сертифікатами на окрему продукцію іноземного зразка (та місця видачі), або звертатися до технічних регламентів, що діють в Україні – низьковольтне обладнання, посудини під тиском тощо. Зауважимо, що ні перший ні другий варіанти повною мірою не вирішують проблему будівництва великих об'єктів (електролізери), сертифікації персоналу або отримання сертифікату походження затребуваного закордоном «зеленого» водню.

На міжнародному рівні вирішення питань стандартизації та сертифікації запропонував ISO ТС 197. У союзі з IEC (міжнародною електротехнічною комісією) користувачам було запропоновано універсальну схему сертифікації IECEx, згідно з якою водень необхідно сприймати як «вибухонебезпечний газ». Ця сертифікація існує з 1996 року і поширюється на обладнання (системи, компоненти, механічне обладнання), комплексний продукт «у зборі» (верифікація обладнання, верифікація проекту), послуги (установка обладнання, експлуатація, ремонт), персонал (початкові знання, оцінка компетенції) , підвищення кваліфікації). Як сертифікаційну базу НД, тобто стандартів, використовуються документи, що відповідають вимогам системи IECEx, а також стандарти ISO TC 197 "Водневі технології", IEC TC 105 "Паливні комірки" та інші національні (гармонізовані) стандарти країн, в яких видається сертифікат (на сьогодні видано понад 140 тис. різних сертифікатів). Зауважимо, що для отримання сертифікату походження «зеленого» водню (тобто водню, отриманого за допомогою відновлюваних джерел енергії), необхідно спочатку пройти сертифікацію IECEx (доказ, що обладнання, за допомогою якого «видобувається» водень, відповідає нормам вибухозахищеності). Інших міжнародних схем сертифікації, а також окремих «особливих» стандартів для спрямування «водневі енергетичні технології» до міжнародної розробки не заплановано (План стандартизації ISO, IEC до 2035 року).

Особливу увагу приділяють підготовці персоналу, тобто «розуміння» роботи з воднем під час виробництва відповідного устаткування, його монтажу, експлуатації, ремонту тощо. У цьому випадку в якості основи ISO та IECEx рекомендується використовувати положення ISO 15916 «Базові вимоги щодо безпеки водневих систем». Цей документ містить базові дані, необхідних розуміння основ поведінки й роботи з воднем як джерелом енергії як і виробників, так і його споживачів. СЕРТАТОМ підготував робочі лекції на основі ISO 15916 з урахуванням національних положень, встановлених у НПА України та гармонізованих із міжнародними стандартами вимог безпеки, основне завдання яких – надати оптимальний пакет знань та підготувати слухачів до проходження сертифікації.

До обсягу лекцій входить:

- базовий пакет знань про технічний водень (газоподібний, зріджений, компримований тощо), методи його отримання, а також поняття культури безпеки при роботі з воднем;

- для виробників/постачальників: ознайомлення з принципами, вимогами безпеки та їх застосування на всіх стадіях проектування, виготовлення та використання обладнання для водневих технологій;

- для споживачів: ознайомлення споживачів продукції, що виробляється внаслідок застосування водневих технологій, із встановленими заходами безпеки для формування сталого споживання кінцевих продуктів та послуг, отриманих внаслідок застосування водневих технологій;

- обов'язкові вимоги до «зеленого» водню (виробництво, сертифікація, транспортування), перспективи його застосування та роботи з іноземними контрагентами.

• Наступна